язик->мова?

і кома перед "ніж" ніби теж потрібна.

З комою не проблема, а щодо "язика" - мені бракує відрізнення, яке є в російській язык/речь. Бо мова - то нібито узагальнення обох, з перевагою до останнього; у той час як язик - то апарат для пересування по мові. Звичайно, англійський та інші варіанти також не роблять цього розрізнення, і контекст не дуже філософський. Але невеличка провокація не завадить, особливо коли українська мова надає для цього власну, порівняно аутентичну, одиницю.

https://uk.wikipedia.org/wiki/%...BE%D0%B2%D0%B8

> а щодо "язика" - мені бракує відрізнення, яке є в російській язык/речь

Воно ж є. У Сосюровому сенсі, langue = мова, parole = мовлення.

Отож. Як дивно вживається "речь" у російській мові, у порівнянні до того, чи хтось взагалі згадує те "мовлення" (воно ітуїтивно сприяється взагалі як pronunciation). Я не про корректне вживання сосюровських термінів, але про їх інкорпорацію в мислення через українську мову.

А до чого тут "речь" в цьому реченні?
Також tatoeba чомусь написали кирилицею. Нібито це українське слово.

> воно ітуїтивно сприяється взагалі як pronunciation

Не знаю, для мене pronunciation ≈ вимова.

> Як дивно вживається "речь" у російській мові

А хіба вживати одне й те саме слово для говірки взагалі («речь» ’мова’) і публічного виступу («речь» ‘промова’) не менш дивно?

Кожна мова описує світ трошки по-різному.

Якщо уявити собі шкалу поміж
(1) ‘мовою/языком як системою правил’,
(2) ‘мовою/речью як використанням цієї системи’ і
(3) ‘промовою/речью як винятковим, спеціально підготованим використанням цієї системи’,

Тоді
— українська проводить межу між (1+2) та (3), а
— російська проводить межу між (1) і (2+3).

Українська має можливість при потребі розрізнити 1 і 2 (‘мова і мовлення’), і російська має можливість розрізнити 2 і 3 (‘речь и выступление’), якщо треба.

Але так склалося, що в носіїв не було потреби це розрізнювати.

В решті решт, саме через це мови й цінні. Вони (бодай опосередковано) показують різний світогляд своїх носіїв: які речі людям було важливо розрізняти, які — ні.

Я цілком розумію, що погляд на мову, який передає літературна українська, Вам не близький. Але мені здається недоречним казати, що він «дивний». Мені особисто він здається цілком логічним.

Не втручаючися у філософську дискусію, хочу лише сказати, що слово "язик" у сучасній українській мові так не вживається (навіть якщо воно і вживалося так у старославянській), тому для простого носія мови (на кшталт мене) "язик" тут виглядає не як світоглядна позиція того, хто це речення вимовляє, а як елемент суржику.

А слово "мова" в цьому реченні виглядатиме цілком нормально і гармонійно.

Речення має звучати природньо і зрозуміло носію мови. З язиком воно звучить неприродньо й може бути незрозумілим. Ніби мова йде про язик як частину тіла.

Даруйте, http://www.slovnyk.ua/?swrd=%FF%E7%E8%EA&x=0&y=0

також тут http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/

Я не розумію, що ці посилання доводять. Що в українській є слово "язик"? Так, є. І означає "Рухливий м'язовий орган у ротовій порожнині хребетних тварин"

Якщо дивитися у тлумчаний словник:

http://sum.in.ua/s/jazyk

То третє значення, познчене як "застаріле" - це і є синонім мови.

3. заст. Мова (у 2 знач.). І возвеличимо на диво І розум наш і наш язик... (Тарас Шевченко, II, 1953, 289); Веліла вона готуватись у дорогу.. п'яти тлумачам, які красно вміли говорити язиками грецьким, франкським і латинянським (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 116).

Але тому воно й застаріле, що зараз ніхто так не говорить. У сучасній українській мові, язик вживається лише у першому і другому значенні (по посиланню вище).

Хіба хтось забороняє утворити більш "чистий" переклад? А я за провокацію. Доведіть, що вона не відповідає правилам української мови, і тоді речення буде "звільнено" та його можна буде витерти з інтернету.

Нагадую, що мова - це процес, і усі суржики, як на мене, найцікавіша її частина.

(Я також не наполягаю на тому, що я зразковий носій української мови, чи російської, чи будь-якої. Навпаки, і саме це - найкоштовніше. Все інше незабаром легко зробить гугл-транслейт. Якщо Татоеба хоче "чистоти" - вона застаріла. Тому, вибачте, я тут більше не шукаю щастя)))

А застарілий Шевченко, гм.. Вибач, тут я - за відновлення.

Я не проти суржику загалом і навіть його люблю, можна навіть попросити адмінів створити для суржу прапорець :)

І я навіть уважаю, що розмовні варіанти тут мають бути, позначені як розмовні.

Я просто не розумію, до якої категорії можна віднести це речення. Це не сучасна українська. Це не розмовна українська. Архаїзм? Можливо, але це ж переклад з англійської (або російської), а там архаїзмів немає, архаїзми умісні при перекладі архаїзмів. Тобто був би англійською tongue замість language...

І застарілий він не тому, що Шевченко його вживав, а тому, що зараз так не говорять.

А я б утворив категорію Experimental, seriously. Але тут інша філософія платформи. Тому не втручаюся, майже облишив.

> А застарілий Шевченко, гм.. Вибач, тут я - за відновлення.

Зверніть увагу, що вірш Шевченка — «Подражаніє 11 псалму» — не відображає живу мову його часу. Це наслідування псалму, а псалми в той час читалися церковнослов’янською. Церковнослов’янська не є предком української, тому в цьому випадку доречніше говорити про запозичення, ніж про відновлення.

> Я просто не розумію, до якої категорії можна віднести це речення.

Non-standard же. :)

> Доведіть, що вона не відповідає правилам української мови

Яким саме правилам? Правил слововживання звичайно не пишуть. Пишуть словники (в яких чорним по білому написано «застаріле»).

> Навпаки, і саме це - найкоштовніше. Все інше незабаром легко зробить гугл-транслейт.

Е-е-е-е-е. Ні. Гугл-транслейт дуже не скоро дійде до рівня, коли він зможе створювати правильні грамотні речення літературною мовою.

А Татоеба на надає можливості нормально шукати нестандартні речення за регіоном чи соціальним становищем носіїв, тому це не найкращий майданчик для таких речей.

Щодо Гугла - із цим реченням, наприклад, він вже легко впорався)) А загалом я згодний, Татоеба - не місце для пошуку на такий кшталт, і саме тому вона мене вже не задоволює і не цікавить.

Але раз я вже написав, що написав: прошу зауважити, що церковнослов’янська загалом, здається, не була розмовною мовою. Тобто як тепер, розмовні речення не можна на неї перекладати, за татоеба-логікою?

І ще одна річ: ми розмовляємо не про абстрактне інформаційне повідомлення, а про гасло. Гасло, як таке, спрямоване на широку аудиторію. Ідеально - моноязичну, але такий ідеал вже майже не існує у сучасному суспільстві. Мене запитали вище, чому Татоеба - не латиною, бо ж іноземне слово. Питаю також, чому не катаканою? А саме тому, що слово - "бренд", вийшло за межі мови. Так само, слово "язик" - вийшло, але ще раніше. І, сподіваюся, у найближчий час нас не облишить.